БОБРОВИЙ МУСКУС. Історія використання Мускусу.
Історія використання мускусу своїми коренями йде углиб віків.
У древньому Китаї вважали мускус цілющим і застосовували при головному болі і від укусів змій.
У Стародавньому Єгипті була відома здатність мускусу і бобрового струменя підвищувати тонус організму і сексуальні можливості. Цей препарат тваринного походження допомагав фараонам здолати інтимні проблеми, про що свідчать малюнки, які дійшли до нас на стінах пірамід. Вже у той час мускус цінувався на вагу золота.
Древні учені-лікарі Гіппократ, Гален, Парацельс, використали бобровий струмінь, а також її у поєднанні з іншими лікарськими засобами при лікуванні маткових хвороб, післяпологових очищень, головного болю, судом, нервових хвороб, дихального апарату і тому подібне
Древній лікар і філософ Авіценна лікував за допомогою мускусу і бобрового струменя безліч недуг. У поєднанні з іншими засобами він цю речовину використав для позбавлення пацієнтів від головного болю, судом, "падучої хвороби", істерії, безсоння, склерозу, розладів слуху і нюху. Воно застосовувалося всередину для профілактики і лікування, при захворюваннях центральної і периферичної нервової систем, поразках сечостатевої і серцево-судинної систем, дихального апарату, а також зовнішньо - при тромбофлебіті і варикозному розширенні вен.
Але все таки особливу славу бобровий струмінь заслужив як лікувальний засіб при проблемах в сексуальній сфері і порушеннях репродуктивної функції у чоловіків і жінок.
У древній державі Київська Русь бере початок історія використання мускусу східними слов'янами, а лікарські традиції України йдуть за часів київських лікарів-ченців Алипия і Агапия Печерського (приблизно 1095 рік н.е.). Вже в Київській Русі медична традиція була дуже розвиненою. Існує думка про те, що значну частину своїх знань в медицині древні русини запозичили у скіфів. Про те, що скіфи вже мали значні досягнення в медицині, писали очевидці: Гіппократ, Овидий Назон, Марцеллин, Геродот, Пліній, Феосфат та ін.
Скіфи не лише застосовували, але і поставляли на ринок мускус, який вже в ті часи був відомий своїми цілющими властивостями.
У російських царів, зокрема у Катерини II, відомою своєю невгамовною пристрастю, бобровий мускус був у великій шані при дворі. Цей цілющий засіб Росія у великій кількості поставляла в європейські країни, зокрема і у Францію, де його використали і для потреб медицини, і для виготовлення духів з ароматами, що хвилюють і збудливими.
У XVI столітті препарати з бобрового струменя входили в круг засобів офіційної медицини. Був складений рецепт "еліксиру від усіх хвороб".
У сотнях видань, написаних з 1700 до 1920 року, описано практичне застосування мускусу при лікуванні більш ніж 50 видів захворювань.